ЗЛАТОКО́ВАНИЙ, А, Е.
Златоко́ваний, а, е. = Златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили. Шевч. ІІ. 168.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 157.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗЛАТОМАЛЬО́ВАНИЙ, А, Е. →← ЗЛАТОГРА́НИЙ, А, Е.